Ну що ж, з попередніх змагань минуло два риболовні роки. Я не мав можливості приїхати на минулорічні тому вирішив, що цього року за будь-яку ціну поїду. За цей час з`явились і нові насадки, є вже люди, які піймали на херабуна дуже достойні трофеї , до нашого полку прибуло – долучились нові цікаві люди.
Настала п`ятниця - переддень змагань. Так, треба збиратись в дорогу , до Києва трохи шляху є, відповідно стратегію і тактику продумаю по дорозі, час буде. Але є питання – яке ж тісто або рецепт застосувати? На водоймі часу думати та придумувати не буде. Вирішив, що зготую свої провірені рецепти, а далі на все воля Божа.
Запакував у авто все необхідне, на мою думку, і гайда в дорогу. Дорога до Києва не була нудною – довкола прекрасне сонце, чудовий пейзаж який переливався в променях сонця зелено-жовто-рудими фарбами. Вже осінь по трохи вступає у свої права. Ну, а найголовніше кохана та донечка періодично телефонували і трохи з ними розмовляв, ділився думками. Після приїзду до Києва вирішив пошукати місце де переночувати. Недалеко від місця змагань знайшовся маленький готельчик і я скоренько отаборився, але заснути швидко не вдалося – завтра змагання, я нарешті побачу всіх друзів, матиму нагоду познайомитись з новими цікавими людьми –але це все буде завтра, а зараз треба хоч трохи поспати.
Сьома ранку – всі збираються , яке щастя, нас досить багато, є мої друзяки, за якими скучив і давненько не бачив. Організатори постарались : місце змагань вибрали чудове – невеличка водойма на якій, в секторах видно всіх, берег класний ,низенький , одразу над водою ,а головне рівний. Трохи погомонівши і перезнайомившись, організатори ( Михайло Захід і Дарина) закликали до початку і почали жеребкування. Мені дістався, 5( Пятий ) сектор – супер ,сама середина, зате по боках досить сильні суперники – нічого, буде цікавіше. За якийсь час, пролунав голос Михайла, який дав старт змаганням. Полетіли у воду оснастки з різнобарвними поплавцями, на гачках у кожного своє секретне тісто. Зростає напруга – всі в очікуванні першої риби . Перша покльовка , як завжди, йде у Бориса, але короп виявляється сильнішим і рве оснастку. Добре - значить риба є і велика. За якийсь час, такий ж потужний ривок йде у нашого колеги в 11-му секторі . Він мужньо підводить рибу до берега, але короп чує халепу і виривається. Ще за хвилю, в Дена такий ж поїзд, але прикрий схід тільки хвоста і бачив. А я сиджу і тишина… Я спробував щось робити – міняв оснастки, вудки, доробляв ще кілька видів тіста, але все марно - успіх від мене відвернувся. Що ж, так буває і треба з гідністю це прийняти.
Лунає голос головного – фініш. Йде не довгий процес зважування. Нас збирають на заключну частину- нагородження. Не довгі промови, привітали призерів, але, що важливо, не обійшли увагою жодного спортсмена, жодного гостя. Кожен отримав пам`ятну відзнаку або подарунок від організаторів і спонсорів. І знову можна поспілкуватись, розпитати друзів , що в кого і як.
Свято риболовлі вдалося. Херабуна збирає друзів, що примітно, що цього року до нас долучились жінки, які також потужно ловили. Сподіваюсь, що наступного року нас буде ще більше.
З повагою, Тарас зі Львова.
Мы в соцсетях! Подписывайтесь!
Вернуться
3 Октября 2018
